Як вимушені мігранти з України впливають на економіку країн Європи? Дослідження Національного банку України
На сайті Національного банку України опублікували дослідження спеціалістів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу на тему “Вплив українських мігрантів на економіки країн-реципієнтів”.
Будівля Національного банку України Джерело: Національний банк України
Авторами дослідження виступили: начальниці відділу аналізу зовнішнього сектору Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Туча та Інна Співак, головна економістка відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Бондаренко, заступниця директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Погарська.
За даними ООН, станом на 15.11.2022 через війну за кордоном залишаються 7.6 млн українських громадян. Близько 3 млн осіб знаходяться на території Росії та Білорусі, в тому числі й ті, кого держава-агресор перевезла примусово. Тож в країнах Європи перебуває близько 4.5 млн українців.
Як вважають фахівці НБУ, приплив робочої сили та витрати українських мігрантів позитивно впливають на економіку країн Європи, хоча з іншої сторони створює низку викликів, зокрема для державних фінансів. При цьому чистий фіскальний ефект для країн-реципієнтів в довгостроковому періоді буде додатним, завдяки активній інтеграції українців в європейський ринок праці, до того ж вони платять податки. Наприклад, у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі – до 2 млрд доларів на місяць. Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти (ураховуючи суттєву частку дітей – від 28% до 44% у різних країнах).
“Згідно з нашими розрахунками на основі оцінок з дослідження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова, за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії у 2026 році буде на 2.2–2.3% більшим, ніж передбачено в базовому сценарії без міграції, у Німеччині – на 0.6–0.65%” - йдеться в дослідженні НБУ.
За даними, наведеними в дослідженні, українці за вісім місяців витратили за кордоном понад $15 мільярдів. Частина коштів мігранти знімали саме з українських банківських карток. У жовтні їхній обсяг становив близько $1 мільярда, а в перші місяці повномасштабного вторгнення – $2 мільярди.
Голова НБУ Андрій Пишний Джерело: НБУ
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, найбільше українці витрачали в Німеччині, Польщі, Словаччині й Румунії. Ці кошти стали відчутним внеском у національні економіки країн ЄС.
Через обмеження на зняття готівки загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Натомість обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так відчутно. Так, їх обсяги з пікового значення в травні на рівні 770 млн доларів знизилися до 560 млн доларів у жовтні.
З 24 лютого українці в Польщі заплатили 10 мільярдів злотих (близько $2,4 мільярда) податків.
«Результати дослідження вкотре доводять, що українці не звикли сидіти склавши руки й активно інтегруються до ринку праці. Зокрема, вдаються до підприємництва в країнах свого вимушеного перебування. Для Європи такі мігранти – радше знахідка й здобуток, для нас – колосальна втрата», - вважає Андрій Пишний.
Отже, дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн Європи вельми різняться та ґрунтуються на різних припущеннях, проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним.
У результаті додатковий внесок українців у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1.2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви та Румунії становитиме майже 0.8 в. п.
