52 мільярди на відбудову. Уряд визначатиме, куди підуть ці кошти та що необхідно змінити
10 лютого 2023 року Уряд затвердив порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти на відновлення інфраструктури та житла розподілятимуться в ручному режимі. Тому важливо забезпечити прозорий та підзвітний процес використання коштів. За словами Мартини Богуславець, виконавчої директорки ГО "Інститут законодавчих ідей", це збереже довіру до України серед іноземних партнерів, а також залучить більше коштів для відбудови.
Вона також наголошує, що наразі голови ОВА мають необмеженість у визначенні об'єктів відбудови у своєму регіоні. Це означає, що Кабінет Міністрів у зручній для себе формі може розпоряджатись коштами фонду, при цьому маючи вплив на голів та ОВА і надаючи їм вплив на органи самоврядування.
Куди виділяють ці 52,5 млрд гривень?
Згідно з прийнятим порядком Кабміну, гроші витратять на:
- будівництво, реконструкцію та ремонт громадських будівель, захисних споруд цивільного захисту;
- реконструкцію, ремонт об’єктів критичної інфраструктури;
- будівництво, реконструкцію, ремонт, розроблення ПКД житла для ВПО та осіб, які втратили його - як тимчасового, але з забезпеченням житлових приміщень меблями та необхідним побутовим обладнанням;
- розроблення проєктної документації для об’єктів, які зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;
- закупівлю шкільних автобусів, транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою;
- придбання житлових приміщень, садових та дачних будинків для громадян України, якщо таке житло знищене внаслідок бойових дій.
Які існують ризики?
Через ухвалений порядок певні повноваження та фінансові ресурси залишаться у державних органах, що у свою чергу зменшує роль територіальних громад та органів місцевого самоврядування та виключає їх з процесів відбудови. ОДА (ОВА) мають змогу на власний розсуд визначати, чи брати до уваги думку місцевих органів самоврядування щодо ремонту, наприклад, школи. Натомість вони можуть відмовити, щоб закупити автобуси за налагодженою схемою. "е може негативно впливати на самостійність органів місцевого самоврядування", — пише Мартина Богуславець.
Також існують додаткові корупційні ризики, оскільки представники обласних державних адміністрацій, готовлячи список об'єктів для відновлення, можуть зловживати своїми повноваженнями. Ба більше, в документі не зазначають, за який термін мають розглянути пропозиції, що створює комфортні умови, коли одні заявки будуть в пріоритеті, інші — навмисне затягуватимуться.
Раніше згадувалось, що кошти розподілятимуться в ручному режимі, що це?
Окрім вищезгаданого, про перенаправлення заявок до міністерств, де їх опрацьовуватимуть, без чітких термінів та критеріїв, кінцеве рішення прийматиме Кабмін. Уряд нічим не обмежений, що дає йому можливість власноруч вичеркнути "непріоритетні" заявки.
Як можна виправити ці недоліки?
Мартина Богуславець вважає, що зміни мають бути такими:
- Можливість подання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад до міністерств напряму звернень щодо виділення коштів;
- Чіткі терміни та підстави повернення заявок на доопрацювання та експертної оцінки.
- Затвердження методології з чіткими критеріями пріоритезації проєктів на фінансування.
- Відеотрансляція засідань робочих груп, публікація всіх заявок на фінансування з додатками, протоколів та рішень робочих груп.
- Відтермінування умови щодо включення проєкту до регіонального плану відновлення, оскільки відбудова критично важливого об'єкту може бути нереалізована через тривалість процедур затвердження таких планів.
