РФ, Крим і «свобода слова»
Коли президент України Володимир Зеленський заявив про повернення в український Крим повноцінного життя після деокупації півострова, він, безумовно мав на увазі і повернення свободи кримчанам. Свободи заарештованим окупаційними властями РФ журналістам. І, звичайно, ж, свободи слова. У тому числі і для цього з ініціативи України була створена так звана «Кримська платформа», а в саміті офіційно підтримали ідею деокупацію Криму 46 держав світу.
Центр в TELEGRAM: https://t.me/mediarnbo
Центр в FACEBOOK: https://www.facebook.com/mediarnbo
Про те, що російські спецслужби влаштовують справжній терор по відношенню до місцевого населення, ми ще поговоримо. Фактів достатньо. А ще – практично з перших днів окупації РФ почала репресії проти незалежних журналістів і проукраїнські налаштованих жителів Криму, які опинилися заручниками у власному домі. Практично в кожній щорічній Всесвітній доповіді міжнародної організації Human Rights Watch наводяться приклади спроб російських спецслужб нейтралізувати роботу незалежних ЗМІ та журналістів на півострові.
У березні 2021 року російська ФСБ опублікувала офіційне повідомлення про арешт чергового «українського диверсанта», яким виявився журналіст-фрілансер «Радіо Свобода», інформаційного сайту «Крим.Реаліі» – Владислав Єсипенко. Як визнають і російські ЗМІ, Єсипенко писав про проблему водопостачання Криму, яка є однією і з ключових для окупаційної влади. А отже, і правду про це світ дізнатися не повинен.
Міжнародна Коаліція за свободу ЗМІ заявила, що утиск, насильство і переслідування журналістів з боку Російської Федерації є неприпустимим, адже крім Єсипенко в катівнях російських спецслужб сьогодні знаходяться ще дев’ять цивільних журналістів. Заява підписана, крім України, 21 країною світу, серед яких Великобританія Австрія, США…
І ще один штрих, який чудово ілюструє сьогоднішню свободу слова в Росії XXI століття.
На сайті Міністерства юстиції Російської Федерації опублікований так званий «список іноагентов» – «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». Процитую ТАСС: «Засобами масової інформації, які виконують функції іноземних агентів, в Росії були юридичні особи, зареєстровані за кордоном, або іноземні структури без утворення юридичної особи, які розповсюджують друковані, аудіовізуальні та інші матеріали, і фінансуються з іноземних джерел». Кожна тоталітарна держава просто зобов’язана хоча б намагатися контролювати всіх, хто має можливість вільно контактувати з представниками інших держав. СРСР пам’ятаєте?
До речі, проект «Крим.Реаліі» від Радіо «Свобода» – як раз в цьому списку.
І останнє. Нещодавно російські журналісти спробували провести в Москві мітинг проти закону «про іноземних агентів». І що ви думаєте? Журналістам РФ проведення мітингів заборонили.
Але ж це і є справжня свобода слова, чи не так?
Андриа Лорткіпанідзе,
Інформаційно-аналітичний центр національної безпеки України
спеціально для EMPR