Голова НБУ виступив проти підвищення податку на прибуток банків
«Запровадження додаткового оподаткування банків може вплинути на виконання планів із залучення коштів до бюджету через ОВДП (облігації внутрішніх державних позик). Національний банк України та Мінфін учергове підтвердили свою позицію про небажаність і ризиковість підвищення податку на прибуток банків саме зараз. Я сподіваюсь, що до другого читання цього закону в нас відбудеться не емоційна та популістична, а технократична дискусія з оцінкою ефективності цього рішення», — розповів в інтерв‘ю Forbes Ukraine Голова Нацбанку Андрій Пишний.
Він нагадав, що минулого року Нацбанк підтримав ретроспективне оподаткування банківської системи за підвищеною ставкою в розмірі 50%. І також підтримав рішення, повʼязане із застосуванням 25% ставки оподаткування прибутків для банків.
Але на протязі року природа прибутку змінилась: обсяг прибутку, який генерують депозитні сертифікати в структурі доходів банків, знизився з 25% до 16%.
За підрахунками НБУ, фіскальний ефект від цього рішення не перевищуватиме 19 млрд грн – 9 млрд грн цього року та 10 млрд грн наступного. І здебільшого за рахунок приватних банків.
Нацбанк після перемовин з МВФ (Міжнародний валютний фонд) зійшлись на тому, що потрібно шукати системні рішення в сенсі підвищення податків і уникати надзвичайних ходів.
«Ми не адвокатуємо банківський сектор. Ми адвокатуємо прогнозованість та ефективність. І вказуємо, що ризики чи навіть шкода від такого рішення можуть перевищувати тимчасові бенефіти», — сказав Андрій Пишний.
Натомість закрити діру в бюджеті пропонується завдяки ОВДП.
«Чи вважає НБУ, що попиту на ОВДП до кінця року вистачить, щоб покрити потреби бюджету без монетизації Нацбанком? Так, ми вважаємо, що наші нещодавні стимулючі заходи, а також збереження привабливості гривневих активів стимулюватимуть цей попит», — сказав Андрій Пишний.
Він додав, що НБУ вдалось відновити функціональність ринку внутрішнього боргу. Минулого року це дозволило провести 100% роловер (погашення облігацій старих випусків та залучення аналогічної суми коштів у нові випуски), а також забезпечити 80 мільярдів гривень нового фінансування для потреб уряду.
«2024-й демонструє, що облігації внутрішнього державного боргу залишаються привабливим гривневим інструментом для юридичних осіб і для населення. Рівень роловеру складає 154%, більш ніж 260 млрд грн уже залучено урядом на ринку внутрішнього боргу з початку 2024-го. Інвестиції українців в ОВДП зросли з 30 млрд грн на січень 2023-го до 69 млрд грн станом на вересень. Цикл помʼякшення монетарної політики, який НБУ розпочав в першому півріччі минулого року, дозволив уряду знизити вартість запозичень приблизно на 10 відсоткових пунктів. Монетизація бюджетного дефіциту є небажаною. Це найбільш небезпечне джерело покриття бюджетної потреби», — розповів Голова НБУ.
А ось щодо послаблення міжнародної підтримки Андрій Пишний сказав, що Україна вже отримала в 2024-му $24,6 млрд, з яких $13 млрд дав ЄС, $3,9 млрд – США, $3,1 млрд – МВФ. Цього року очікується отримання всієї заявленої суми у $38 млрд. До того ж є певні зрушення стосовно заморожених російських активів — поява механізму ERA. Завдяки цьому Україна отримуватиме доходи від російських активів, а це €50 млрд до кінця року.
«Це рішення потребує складних політичних домовленостей та юридичного оформлення і має внутрішню опозицію (Угорщину).
НБУ сприймає ці можливі надходження як позитивний ризик. Тобто якщо кошти надійдуть, ми зможемо зробити більше і швидше багато корисного для української стійкості, але якщо цього не станеться, ми залишимося в базовому сценарії. Але МВФ під час перемовин протягом пʼятого перегляду програми врахував ці доходи як стійке джерело в 2025 році.», — розповів очільник НБУ.
