Збитки екосистемі значно гірші аніж інфраструктурі. Як Україні доведеться зберігати своє довкілля
10 березня 2023 року у Харкові відбулося виїзне засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Під час зустрічі один із фахівців озвучив суму збитків, які завдала росія українській екосистемі. Наразі цифра складає понад 2 трильйони гривень, але вона значно перевищить збитки інфраструктурі.
Україна була один з найбільших транспортерів агропродовольств для світу, але російське вторгнення спровокувало продовольчу кризу.
За словами виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми ООН Девіда Біслі, Україна до повномасштабного вторгнення виробляла достатньо продовольства, щоб прогодувати 400 мільйонів людей. Він додав, що у 2020 році кількість людей, які залишались без їжі, дорівнювала 276 млн, але цифра зросла після російської агресії. Тепер кількість голодуючих зросла до 345 мільйонів людей.
Окупанти жорстоко знищують українську екосистему. Саме тому Україна має отримати підтримку від світової спільноти щодо екологічної модернізації аграрної економіки.
Як вважає наукова співробітниця ДУ "Інституту економіки та прогнозування НАН України" Ольга Попова, що "людська схильність недооцінювати безкоштовне чи недороге веде до марнотратства, і ця «трагедія ресурсів загального користування» триває." Мова йде про найменші витрати у сфері екології. Мовляв, за це візьмуться тоді, коли бюджет дозволить.
Проблема полягає в тому, що через вибухи російських ракет в ґрунт потрапляють шкідливі сполуки. Звідти вони можуть перейти в ґрунтові води, потім – опинитися в криницях, звідки люди п'ють воду. А можуть потрапити в рослини, а далі – в організм тварин або людей, які ці рослини їдять.
Також земля автоматично стає непридатною для посівної, що забирає прибуток у держави, а фермери залишаються без роботи. Додайте сюди нещодавній обстріл Херсонського порту, внаслідок у Дніпро витекли нафтопродукти та окупацію Запорізької АЕС, через яку може статись природна катастрофа. Окрім того, що після того, як росіяни відкрили шандори Каховської греблі, вода не потрапляє до людей, це також відібрало можливість Запорізькій АЕС охолоджуватись. Саме тому, за словами Ольги Попової, економічні ринки повинні представляти цінність природних ресурсів й екосистемних послуг належним чином.
Світ вже відчув на собі наслідки випалених українських полів внаслідок російської агресії. Тому окрім підвищення цін у європейських країнах, війна знищує можливості майбутніх поколінь українців та інших націй, залежних від української продукції, яка забезпечувала потреби в агропродовольстві.
Наразі важливо взятись з розумом до післявоєнного відновлення, куди входитиме не лише економічний розвиток, а й екологічний. Об'єднатись навколо подолання глобальних екопроблем потрібно так само як щодо підтримки озброєнням і фінансами. Україні необхідно узгодити частку фінансових ресурсів з донорами та приватними інвесторами, що торкатиметься виключно екологічних проєктів. Як повідомляє Попова, це звична практика у рамках Спільної сільськогосподарської політики ЄС: 40% бюджету закріплено для досягнення цілей у сфері клімату, 25% прямих платежів — за екосхемами у 2023–2027 роках.
Вона також рекомендує Україні започаткувати програму збереження земельного резерву, що схожа на американський CRP (The Conservation Reserve Program). ЇЇ мета — збереження земельного резерву (діє більш як 40 років), у рамках якої субсидується тривале (на 10–15 років) відведення під пар чи обмеження використання земель приватної власності, що піддаються ерозії, водно-болотних угідь і пасовищ (на площі близько 8 млн га).
На сьогодні ми бачимо маленькі зрушення у сфері екології. Наприклад, у лютому 2023 року Україна уклала угоду разом з Австрією у сфері енергетики й захисту довкілля. Окрім допомоги довкіллю, для держави це черговий крок, що наближає Україну до Євросоюзу.
