Як штурм Капітолію вплинув на межу свободи слова?
У зв'язку із подією, яка нещодавно сколихнула не тільки США, а й увесь світ, десятки соціальних платформ заборонили Дональду Трампу користуватися ними. У це число входить Pinterest, Facebook і Twitter – соцмережа, яка була для президента основним каналом комунікації.
Чи правильно вчинили соціальні мережі? Відповідь на це питання слід шукати там, де проходить тонка межа між свободою слова і загальнодержавними інтересами.
Для України дана ситуація є доволі близькою, адже у 2017 році вона заборонила на своїй території користування російськими соціальними мережами у зв'язку із війною з РФ. Велика кількість українців була незадоволена таким рішенням.
Як відреагував світ?
Працівники Twitter заблокували сторінку колишнього президента США, пояснюючи це тим, що, даючи можливість Трампу там висловлюватися, вони самі начебто підтримують масові зворушення у Вашингтоні.
Люди поділилися на 2 групи, причому розмежування відбулося за партійною ознакою. Захищають Трампа прихильники Республіканської партії та його найближче оточення. Протрампівські ЗМІ наголошують на тому, що блокування сторінок в соцмережах є порушенням свободи слова і що «ліві сили» остаточно захопили владу.
У той час продемократичні ЗМІ підтримують рішення соцмереж, говорячи, що президент демонструє нездорову поведінку і давати йому доступ до такої великої аудиторії небезпечно.
Натомість у Росії сильно засмучені такими діями щодо Трампа. Причому таку позицію поділяють як і пропагандистські медіа, контрольовані Кремлем, так і головний опозиціонер Олексій Навальний.
Додатково російські ЗМІ використали цю історію, аби натравити росіян проти США, називаючи блокування сторінок фашизмом, який і є справжнім обличчям американського лібералізму.
