Регіональні особливості реалізації програми відновлення для неповнолітніх обговорили в Чернігові

09 червня за участі представників обласної прокуратури та окружних прокуратур, ювенальної поліції, центру пробації, науковців та студентів Ніжинського державного університету, психологів, адвокатів-медіаторів, фахівців центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, волонтерів БПД, працівників Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області та представників громадських організацій відбулось обговорення реалізації проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». В ході круглого столу відбулось обговорення поточних результатів реалізації програми відновлення для неповнолітніх в Чернігівській області та шляхи подальшого удосконалення процесу залучення до проходження програми неповнолітніх правопорушників, а також механізмів взаємодії суб’єктів, які залучаються до реалізації програми.
Ірина Протченко зазначила, що в минулому році на Чернігівщині було запроваджено проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчинення кримінального правопорушення». Проєкт був запроваджений з метою впровадження альтернативних шляхів притягнення неповнолітнього правопорушника до відповідальності, відновлення його соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Для ефективної реалізації проекту, до роботи з неповнолітнім підозрюваним залучаються представники різних організацій та установ, серед яких: працівники прокуратури, психологи, та адвокати-медіатори, які виконують роль посередника в процесі примирення сторін кримінального провадження.

Олеся Пирковська презентувала присутнім Методичні рекомендації щодо реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» та детальніше роз’яснила практичну сторону реалізації програми відновлення для неповнолітніх. Зокрема, вона звернула увагу на те, що успішне проходження процесу ресоціалізації неповнолітніми правопорушниками можливий лише за умови комплексної роботи різних органів та служб, які беруть участь в реалізації даної програми. Навела приклади успішних практик проходження програми відновлення для неповнолітніх в інших регіонах, в яких програма реалізовувалась, як пілотний проект з 2019 року(справи: №724/357/21; № 225/8685/19; № 522/7557/19). Існує кілька моделей відновного правосуддя. Одна з найпоширеніших форм — програма примирення потерпілих і неповнолітніх, зокрема медіація в кримінальних справах.
Надія Шевкун наголосила на важливості впровадження альтернативних заходів, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників, оскільки усвідомлення скоєного часто приходить, коли вже пізно. Можливість на даному етапі застосування заходів, альтернативних обмеженню волі, є хорошим способом зменшення числа скоєних кримінальних правопорушень неповнолітніми, про що навела відповідну статистику.

Адвокат-медіатор Олег Руднєв поділився з присутніми своїм практичним досвідом участі в якості посередника в програмі відновлення для неповнолітніх. Розповів про процес проходження примирення сторонами на прикладі успішних практик. Всього, з моменту впровадження програми відновлення для неповнолітніх, Олег Руднєв провів вісім медіаційних програм. Як зазначає пан Олег, - найважчою частиною роботи посередника є знаходження балансу між інтересами потерпілого та підозрюваного, а також знаходження підходу до потерпілої сторони.
Алла Кот зазначила, що для досягнення мети програми з неповнолітнім підозрюваним необхідно провести курс психологічної корекція та формування позитивних навичок, які визначаються в кожному випадку індивідуально. Окрім цього, роботу варто проводити також з сімейним та соціальним оточенням підозрюваного.
Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження. На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення. Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011, схвалена Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності, - заначила Ольга Панкратова.

Громадські центри правосуддя (ГЦП) – це відносно нова для України модель співпраці між cудовою владою, сектором юстиції та громадськістю, яка успішно реалізовується в багатьох країнах, зокрема в США, Сінгапурі та країнах Латинської Америки. Центри надають громадянам правову допомогу, сприяють альтернативному вирішенню спорів, інформують про функціонування судів та інших державних установ сектору юстиції, сприяють розширенню доступу до правосуддя, вирішенню проблем у громадах (наприклад, проявам вуличної злочинності та домашнього насильства, торгівлі людьми та ін.). ГЦП назагал сприяють підвищенню довіри громадян до судової влади, оскільки можуть виступати своєрідними посередниками. В Україні перші шість таких центрів було створено за сприяння Програми USAID «Нове правосуддя» у Київській, Одеській, Чернігівській та Харківській областях, - розповіла Ірина Бірюк.
Також, вона додала, що медіація це один з перспективних напрямів вирішення спорів та подолання конфліктних ситуація, тому Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини реалізовується проект впровадження шкільної медіації, який навчає молодь залагоджувати конфлікти в мирний спосіб шляхом діалогу.